«Rosenbaum House» побудований в 1940 році для молодого подружжя Стенлі та Мілгред Розенбаум, як подарунок на весілля від батька Стенлі. Проект будівлі належить легендарному архітектору Френку Ллойду Райту, творіння якого великими стрибками випередили свій час. Розташований він в штаті Алабама, в містечку Флоренс. Цей проект став втіленням «юсонівського» ("U-S-O-N-A" (Unites States of Nothern America)) напрямку в роботах Райта , і яскравим прикладом органічної архітектури.

Розташування будинку на порівняно невеликому плаптику землі – просто вражає уяву. Для перехожих – він зненацька виринає з-за пагорбу, ніби виростає з землі, і це виглядає насправді шедеврально – таке враження виникає за рахунок плоского горизонтального навісного даху, який робить його візуально ще нижчим. Конструкція будівлі виконана в формі літери Г, стіни зведені з кирпича та кипарисового дерева, а низький дворівневий дах – з металевих навісних консолей. За рахунок того, що вікна починаються від підлоги і закінчуються під самою стелею, будинок нагадує міфічну хижини з «країни ельфів», чи гномів, не вистачає тільки даху оброслого мохом. Більшу частину жилої площі займає велика, світла і простора вітальня – ця зона є основною в будинку, а великий камін, спроектований самим архітектором, робить її духовним, душевним і культурним центром сім’ї. Вітальня включає зону кухні та їдальні. В другій частині будинку, в хвості конструкції Г, розташовані 3 спальні та 2 ванні кімнати. З кожної кімнати є вихід на подвір’я через великі скляні двері, які одночасно слугують і вікнами.

 

Будинок повернутий лицевою стороною до півдня, тобто до сонячної сторони, що забезпечує додаткове освітлення для кімнат довшу частину доби. Навіть в стелі розташовані крихітні отвори-віконця, через які надходить додаткове освітлення до приміщення. В підлогу вбудована система підігріву, стіна в вітальні повністю зі скляних конструкцій, а замість гаражу для автомобіля - навіс, який є продовженням даху будинку: що це як не творіння органічної архітектури? За це варто сказати окреме велике «дякую» автору проекту, який не зраджував своїм принципам бачення архітектури.

В інтер’єрі переважає оздоблення деревом, рідше камінь. Всі меблі вбудовані в стіни, безліч вбудованих книжкових полиць ,великий дерев’яний стіл зі стільцями, дров’яний камін: всі ці дрібниці створюють відчуття неабиякого затишку та тепла. Поруч з будинком дерева, зелена трава, спів птахів, та рясно всіяне зорями небо вечорами: з вікна багатоповерхового будинку в мегаполісі такого не побачиш…З початку 2000-х років «Будинок Розенбаума» функціонує як музей, і навіть через більше ніж 70 років після зведення – інтерес до цього шедевру органічної архітектури не гасне.